історія про насильство

це нудна історія про насильство:

він і вона позбавлені імені, платники податків,

просто тіла, просто тіла вранці

якогось райцентру, якоїсь області,

трава як некрологи, а мушлі як вдалі коми -

все сказано, перемкни канал,

завтра на роботу, де ти граєшся в роботу,

дещо взято на пам'ять, стерто відбитки.

 

знаєш, я поїду звідси, спалю дім -

забагато лез в стінах, що не притулитися,

мені також треба замітати свої сліди,

засівати стежки травою, розводити равликів,

знаєш, я поїду звідси і в мене зникне параноя.

 

в твоїй пам'яті дивні старі часи:

страх виправдано і його не потрібно соромитись,

пережовкле сонце на тарілці,

хто наступний, хто наповнить пам'ять?

виделкою і ножем, ножем і ножем;

це нудна історія про насильство -

перемикаєш канали, стрибаєш в пащу,

він і вона позбавлені дорослості,

він і вона позбавлені відбитків.

 

знаєш, мій шлунок крутить від м'яса,

я дякую тобі за отруту в небі,

я боюсь літати, бути у всіх на очах,

я житиму ще довго і спиватимуся,

я не дозволю траві підступитись до порогу.