без причини

 

на роботі ти кат, вдома позбавлений всього,

довкола згадують про совість

і ти думаєш про жовтень, оточений водою,

про слова остаточні і незламні

коли пожовкло її обличчя опало волосся,

приглушені розмови на кухні,

ніч могла увірватись і викрасти людину,

а потім геть тихо при світлі запальнички.

 

ти забув початок і усміхаєшся,

чай з м’яти, чай із липи,

звичні слова, натреновані рухи -

вона жива, а ти перебираєш причини.

 

так, принеси декількох в жертву -

передчасне опалення, лінива осінь,

твоє тіло віддає їй останнє тепло,

пожовкле обличчя, опале волосся,

скупий поцілунок, колючі обійми,

ти хочеш від неї вдячності,

якою виправдовують перед товщею ночі,

а вона вже пішла і загоїла сліди.

 

ти забув обличчя лише дотик листя,

бажаєш їй осені і ночі -

котиться і котиться чергова голова

як ти того хотів без причини.

 

2021 рік