Перейти до основного вмісту

23 рік текст тридцять четвертий

 

зупинись я тут щоб смерть свою зустріти

тисячолику яка котиться спіраллю вниз

до єдиного пункту призначення в нікуди

серед нічого і можливо я так доєднаюсь

до єдиної відповіді на все що тут накриває

вогняним валом в перемішку із землею

коли уламок розриває серце а моя броня

все у спальнику бо уві сні дихати важко

і щедрий ковток із фляги замість кави бо

споглядання горизонту ще ті тортури і ось

я іспанський сеньйор упав від інфаркту

чи італійський юнак якого зарізала дівчина

ось мене в канадських лісах чавить дерево

моє авто розбилось по дорозі до сан-дієго

старого бюргера припинили реанімувати

в андах селянином замерзаю на світанку

в конго в палаті вілінфікованим не дихаю

в сіднеї тону в новій зеландії б’є струмом

в алжирі на мене несеться біла автівка

мексиканський картель закатовує за борг

в альпах невдалий стрибок на сноуборді

тоді як в бельгійському шинку перепив

в лондоні мене щедро гамселять констеблі

так само і в парижі немилосердно б’ють

в ізраїлі просто поруч ненажерливі сусіди

а в тегерані я жінка і там це вірна смерть

в норвегії мене дружина труїть можливо

за криве слово коханку чи просто обрид

і все далі крізь заклопотане моє людство

кожен з них озирається на мить зі страху

приречення що якось попрямує до мене

до нікого до жодного кольору або сенсу

і звуки думки лише чиста енергія яка все

штовхає уламки мрій

 

23р.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День перший

  День перший   — В лісі знайшли тіло молодої дівчини — тому вибачайте за тимчасові незручності! — нервово гаркнув молодий чоловік в однострої, на правому боці щелепи неголеного обличчя якого блищав шрам від опіку. Його голос більше за власну появу практично одразу збадьорив сонних пасажирів в салоні автобуса і поодинокі буденні перемовини перейшли в гнітючу паузу тоді як сам водій автобуса лише ліниво увімкнув власний смартфон, аби впевнитися що й без того добряче відстав від графіку. Невдоволено прицмокнувши устами, він втомлено поглянув на взуття поліцейського, який наніс на просочену гумою червону підлогу бруду в перемішку із стеблинками торішньої трави. Правоохоронець дивним відсутнім поглядом просканував напівтемний салон, його щелепи заходились рухатись з боку в бік і раптово вийшов назовні, дзвінко зачепивши прикладом зброї металевий поручень. — Та це недовго буде. — пролопотів про себе водій, важко зітхаючи та ховаючи смартфон у внутрішню кишеню синьої куртки....

24 рік текст сімдесят шостий (останній)

  прокинутись і подалі від пітьми усім заправляє головний біль усім заправляють голоси із бункерів вода загартована холодом і ось людина загартована ніччю поцяткована зорями каже що час додому а інший не знає де його дім і куди йти третій спльовує під ноги і каже що нікуди не треба йти тут усе уся любов і ненависть і варто визирнути назовні як тобі допоможуть зі здоров'ям життям чи навіть смертю   там далеко за спинами невідомо що невідомо що там прірва у всьому там вирва від вибуху про який нічого не чув про який скоро нагадають   за відсутність і присутність треба платити чисто листям чи то снігом хтось скаже додому але буде важко усе опадатимуть обличчя тих кому вже не важко хто вже дома а серце все натягнуте дорогою якої давно немає яка все в голові і скроні розриває і землю розриває останні рядки останні сни он світло пекуче прорізається і першим пірнаєш невідомо куди   останні ковтки останні дзвінк...

Сергій Рибницький "СВІТЛІ ДНІ ДЛЯ КАТІ". Розділ 1 Calcination руйнування

  — Я бажаю усім вам страшної болісної смерті. — говорив Микола Павлович рівним сповненим стриманої злоби голосом, — Я бажаю вам помирати в муках і з такими боргами, щоб ще й вашим внукам вистачило на решту їхнього жалюгідного життя. Група людей стояли собі на ґрунтовій дорозі, де в кількох місцях ще залишилися плями стародавнього асфальту, що обрамлював глибокі ями. Вибоїни з часом всіяли шлях і слугували випробуванням для поодиноких автівок місцевих мешканців та місцями, де збиралась вода від нечастих дощів. Цього літа посуха затягнулася і дрібні ями дещо затягнулися пилом. Ранкова спека і легкий вітер ганяли куряву поміж людей, які сперечалися на вулиці, по обидві боки якої тягнулися будинки різного віку і різної доглянутості. Люди зібралися навпроти величезної одноповерхової садиби із вартісним оздобленням, високим парканом, а по інший бік тонули в зарослях платанів та шипшини старі покинуті хатки. Садиба осіла нижче рівня вулиці, що високий з металевого профнастилу паркан ви...