сьогодні й річка обміліла а
рани так само
кривавлять спогадом і
забуттям пустелі
яка просочилась і
розкинулась у серці воїна
вчора дев’ятеро не
повернулись зі штурму
завтра ще з десяток імен
треба вписати
в нотатник як вони того й
хотіли в час коли
командир із журналістами
засів в бункері
і каже що вириватиме
сторінки тих записів
так як колись пророки рвали
свої свідоцтва
народження і зостались
слова апокаліпсису
а поки безодня і крапля віри
для падіння
мовляв дніпро став вільним
і тобі світить
небо чи євангеліє обирай
щось з астрономії
доки небеса не обміліли що
й там видніє
меч гавріїла і сьогодні
підемо як люди йдуть
тихо до сотні міст і сіл де
залишились назви
жоден рядок хоча б для вірша
вже в голову
не прийде дивись на
багатоликість дивись
якщо їх стане трохи менше
якщо й тебе
не стане під натовпом
штурмовим і пам’ять
астрономічна одиниця для
безвісті зниклих
яким що не війна що не
штурм позицій
то просто вечір в
очікуванні відповіді що
за завісою вогню що на дні
безодні окрім
кісток і книг які з
гуркотом падали вниз
із кишені господа що на
розкритій сторінці
чітко вказано я твій
командир і крапка
іди і вбий іди і вбий без
мотиву і озирання
стань звіром і будь
замкнений разом з ним
тут на арені в собачому бої
висохло русло
ріки назва якої стікс
23р.
Коментарі
Дописати коментар