в якому жанрі мине осінній
вечір для нас
коли дощ ледве дає про себе
знати і біжиш
багном до того дядька в
якого є зарядне
аби глянути чорно-біле кіно
з тим чапліном
і гасові лампи
розпускаються вогниками
що он стихає більшість
голосів і металеві
клацання вже більш липкі й
сором’язливі
рота повертається із брудом
замість лик
кілька собі всміхаються а в
одного вирячені
очі ніби глянув
стародавньому чудовиську
в російську пащу і заледве
встиг втекти чи
десь відлежався заціпенілий
і тепер доведи
солдатові що він досі живий
не повірить
аромат картоплі й м’яса вже
надто гіркий
для тих хто два місяці
відкривав консерви
похапцем ковтав іржаву жижу
що кишки усі
палають й обличчя пожовтіли
як листя дуба
в самотні сухі уста
встромлюють цигарку
і так одна за одною і хтось
знайде слово
аби покотилося відлунням
згоди з гучністю
всього того що трапилось із
життям нині
а ти сидиш собі в землі і
все дивишся кіно
так вже було йшов і
вертався курив і пив
і волочили в яму і бив
сержант і пам’ять
вимкнуло на тижні а потім
раптово ожив
немов посіявся пустив
коріння і в рутині
поїсти піти відстрілятись і
назад прийти
не думати про це не
дивитись на тих кого
санітари волочать траншеями
бо то і ти
і той хто з тобою так і не
поділився ім’ям
не сказав якого жанру кіно
і яка твоя
роль в осінньому вечорі
23р.
Коментарі
Дописати коментар