Перейти до основного вмісту

"Американський психопат" Брета Істона Елліса як антипод побутовому українському насильству

 

01_-_Dope_-_You_Sping_Me_Round_Like_A_Record

 

Про "Американського психопата" вже давно написано достатньо, аби прибічники і противники цього роману так і залишались на своїх ідейних позиціях. Тому не варто вносити своє скромне ІМХО лише стосовно книги, краще розглянути "Американського психопата" як лакмусовий папірець сучасної української читаючої громади, яка щедро влилась в інформаційно-культурний простір.

 

02_-_New_Order_-_True_Faith

 

В першу чергу, в очі кидається заперечення з боку українських читачів, що книга Елліса - це не сатира. Капець, яка не сатира! Книгу здебільшого асоціюють із однойменним фільмом і в цьому, на мою думку, біда сучасного читача, тим більше, сучасного українського читача - сприймати події та стилістику в одній площині, забуваючи при цьому, що розповідь ведеться від головного героя, тобто, максимально суб'єктивно і психопатично якщо зважати на назву роману.

 

03_-_Tom_Tom_Club_-_Who_Feelin_It_Philips_Psycho_Mix

 

Другим важливим моментом книги є величезний і масштабний зріз американської культури другої половини 80-х від свідка в перших рядах - пана Елліса, який жив в Лос-Анджелесі та Нью-Йорку в епоху Рейганоміки та становлення сучасного американського та світового істеблішменту. Так, ті самі сьогодні ідеалізовані "гіками" 80-ті, які по своєму продовжують тримати в лещатах сучасну культуру, продукуючі одножанрові розважальні "жуйки" в музиці, кінематографі та літературі.

 

04_-_M.A.R.R.S_-_Pump_Up_The_Volume

 

Тут автор знову вивертає тогочасну епоху, тогочасну свідомість, чого український читач не приймає і не сприймає. Не тому, що він далекий від Нового Світу, а тому що головний герой уособлює насильство, чисте герметичне насильство, а український читач усі ці роки з молоком матері вбирав насильство побутове.

 

05_-_Cure_-_Watching_Me_Fall_Underdog_Remix

 

Тепер ми підходимо й до третього важливого моменту - мову насильства, яку український читач розуміє по-своєму: люди чинять зло, бо вони є злом, або вони вдаються до насильства з метою домінування в житті. Перший варіант - це графічне насильство, яким ми всі звикли по-своєму насолоджуватись в кінематографі, тому вечірній бойовик чи нічний жахастик сприймались як належне, подібно до необхідності читати мінімум сто сторінок щодня байдуже якої книги, аби лише читати. Другий варіант - насильство побутове: намагання нав'язати свою волю дітям, партнерові, підлеглим, стусанами побудувати власний світ - це та мова, яку ми добре розуміємо і освоюємо швидше за рідну українську. Виникає цікаве питання: що відбудеться, коли ми почнемо сприймати перший варіант на рівні другого?

 

06_-_Huey_Lewis_And_News_-_Hip_To_Be_Square

 

У відповідь на поставлене питання переходимо до четвертого моменту, який найважливіший для сучасного суспільства. Головний герой "Американського психопату" Патрік Бейтман - молодий чоловік, якому ще й немає 30 років, він родом із багатої сім'ї, має за плечима навчання в приватній школі, в елітному університеті, володіє непересічними здібностями в підбиранні одягу, добре оцінює дизайнерські елементи, взагалі має витончений смак на музику, їжу, підтримує себе в ідеальний фізичній формі, проживає в шикарних нью-йоркських апартаментах, займає посаду віце-президента в успішній компанії. Нікого вам не нагадує? Так одразу й не згадаєте? Можливо тому, що таких людей багато і вони насправді безликі.

 

07_-_Information_Society_-_Whats_On_Your_Mind_Pure_Energy_Mix

 

І Патрік, на відмінну від свого оточення, відчуває дефіцит власної ідентичності чи самоідентичності, особливо коли розповідає про себе читачам. Чим же він може вирізнитися перед нашими очима, як йому вдасться заволодіти нашою увагою, щоб ми почали ловити кожне його слово про ті всі відвідини ресторанів і походи в спортзали? Насильством. Потужним графічним насильством із максимальною відвертістю та деталізацією.

 

08_-_Racket_-_Paid_In_Full_Remix

 

"Американський психопат" на рідкість сучасна книга, яку читачі цифрової епохи недооцінюють в силу того, що ідолом в суспільстві 80-х постає Дональд Трамп, а не Ілон Маск. Проте роль ідолів, використання законів привертання уваги медійноорієнтованих людей, наші відносини, наша мотивація, наше побутове насильство все ті ж самі. Необхідність тусовки незаперечна, читання необхідне по не менше ста сторінок в день без різниці, що читаєш і в якій нагоді тому стануть два томи Фергюсона чи "Зачарованої гори" Манна, купуй, щоб підтримати бізнес, наближайся до встановлених в інфопросторі ідеалів аж до моменту задухи як то у фіналі книги з останньою фразою: "ЦЕ НЕ ВИХІД".

 

09_-_David_Bowie_-_Something_In_The_Air_American_Psycho_Remix

 

Чи стане роман Елліса зрозуміліший з одвічним прагненням українського обивателя до "простого, зрозумілого і так, щоб не думати" та одночасним прагненням вибудувати власний світ коли в руках немає інших інструментів окрім кулаків? Цитуючи Леся Подерев'янського: "Одвічні питання за**бують...", тим більше, коли негативні відгуки українських читачів на "Психопата" підкріплюються щирими дяками за "збережені кошти, час і нерви" і залишається сподіватись, що хоч цього разу збережені кошти, час і нерви українського обивателя такі підуть на корисну справу.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сергій Рибницький "СВІТЛІ ДНІ ДЛЯ КАТІ". Розділ 1 Calcination руйнування

  — Я бажаю усім вам страшної болісної смерті. — говорив Микола Павлович рівним сповненим стриманої злоби голосом, — Я бажаю вам помирати в муках і з такими боргами, щоб ще й вашим внукам вистачило на решту їхнього жалюгідного життя. Група людей стояли собі на ґрунтовій дорозі, де в кількох місцях ще залишилися плями стародавнього асфальту, що обрамлював глибокі ями. Вибоїни з часом всіяли шлях і слугували випробуванням для поодиноких автівок місцевих мешканців та місцями, де збиралась вода від нечастих дощів. Цього літа посуха затягнулася і дрібні ями дещо затягнулися пилом. Ранкова спека і легкий вітер ганяли куряву поміж людей, які сперечалися на вулиці, по обидві боки якої тягнулися будинки різного віку і різної доглянутості. Люди зібралися навпроти величезної одноповерхової садиби із вартісним оздобленням, високим парканом, а по інший бік тонули в зарослях платанів та шипшини старі покинуті хатки. Садиба осіла нижче рівня вулиці, що високий з металевого профнастилу паркан ви...

24 рік текст сімдесят шостий (останній)

  прокинутись і подалі від пітьми усім заправляє головний біль усім заправляють голоси із бункерів вода загартована холодом і ось людина загартована ніччю поцяткована зорями каже що час додому а інший не знає де його дім і куди йти третій спльовує під ноги і каже що нікуди не треба йти тут усе уся любов і ненависть і варто визирнути назовні як тобі допоможуть зі здоров'ям життям чи навіть смертю   там далеко за спинами невідомо що невідомо що там прірва у всьому там вирва від вибуху про який нічого не чув про який скоро нагадають   за відсутність і присутність треба платити чисто листям чи то снігом хтось скаже додому але буде важко усе опадатимуть обличчя тих кому вже не важко хто вже дома а серце все натягнуте дорогою якої давно немає яка все в голові і скроні розриває і землю розриває останні рядки останні сни он світло пекуче прорізається і першим пірнаєш невідомо куди   останні ковтки останні дзвінк...

Сергій Рибницький - Плейлист виконувача бажань. День перший

  День перший   — В лісі знайшли тіло молодої дівчини — тому вибачайте за тимчасові незручності! — нервово гаркнув молодий чоловік в однострої, на правому боці щелепи неголеного обличчя якого блищав шрам від опіку. Його голос більше за власну появу практично одразу збадьорив сонних пасажирів в салоні автобуса і поодинокі буденні перемовини перейшли в гнітючу паузу тоді як сам водій автобуса лише ліниво увімкнув власний смартфон, аби впевнитися що й без того добряче відстав від графіку. Невдоволено прицмокнувши устами, він втомлено поглянув на взуття поліцейського, який наніс на просочену гумою червону підлогу бруду в перемішку із стеблинками торішньої трави. Правоохоронець дивним відсутнім поглядом просканував напівтемний салон, його щелепи заходились рухатись з боку в бік і раптово вийшов назовні, дзвінко зачепивши прикладом зброї металевий поручень. — Та це недовго буде. — пролопотів про себе водій, важко зітхаючи та ховаючи смартфон у внутрішню кишеню синьої куртки....