Перейти до основного вмісту

Публікації

Із вигаданих вінницьких хронік 29

- Доброго дня. До Європейської площі, будь ласка. - Доброго дня, сьогодні ми поговоримо з вами про сучасні літературні процеси, які покликані, як більшість вважає, змінити літературне обличчя країни. - Перепрошую, що? - О, бонусом нашої служби таксі є курс лекцій письменницької майстерності. - Ем... - Не хвилюйтеся, вартість поїздки складає так само як і за перевезення тварин. Так ось, в мистецьких колах з новою силою розгорілась полеміка щодо верховенства в сьогоднішній поезії між силабо-тоністами і верлібристами. Нагадаю, що їх об'єднує жага слави, грошей і пожиттєвий запас чорносливу. - Чорносливу? - Так, чорносливу. Дивний делікатес, жага до якого вперше звела ці сили на полі бою в Дорогичинській битві 1238 року, внаслідок якої силабо-тоніки отримали свій "вінрар", а верлібристи на довгі століття задовольнялися опозиційністю цьому патріархальному устрою. - Що за нісенітницю ви несете?! - Вам то раніше здавалось, що історія керується імперськими амбіціями, насправді ж ...

Із вигаданих вінницьких хронік 28

- Діти, проходьте сюди, тут починатиметься наша екскурсія. - А чому нас повели замість кразнавчого музею на ІТ--фірму? - Ти тупий? Сьогодні ж середа. - А, точно,  - Тихо, діти! Ми починаємо в рамках навчання знайомити вас не стільки з минулим, а скільким з майбутнім. Дивно звучить, чи не так? Направду, мені цікаво спостерігати за словесними колізіями стосовно таких вигаданих речей як час. Бо що ж ми маємо як не шкалу, на яку орієнтуємо рук тіл у фізичному світі, а потім цим користуються люди, які поширюють ілюзію на наше життя. Мовляв, гроші це час і він постійно марнується. Бо це така система... - Тетяно Степанівно, тихіше. Я бачив як за вікном проїхала автівка "Вінницяводоканал"... - Ну добре. Знайомтеся, це Олег. Дивно, що він має таке ім'я, а не якийсь Іксес345. Так, справжня людина, яка створює ботів. Ви певне вважаєте себе творцем? - Та ні, насправді ми організували екскурсії на наші фірми для підняття власної самооцінки. - Хіба у вас так все погано? - Так, забагато...

Із вигаданих вінницьких хронік 27

- Я хочу бути босом! Я хочу бути босом! Поглянь на це крісло! Я хочу бути босом! І коронувати це життя! - Доброго дня, починаймо нараду асоціації вінницьких перукарів. Всі представники присутні? - Від Вишеньки до Тяжилова! Метал, метал, метал! Рве барабанні перетинки! Метал лез і ножиць! Рве! Рве! Рве! - Добро дня, Олексію Петровичу. Всі представники вінницьких перукарень тут і... - Всі ми тут! Всі ми тут! Сповнені запалу й металу! - Олексію Петровичу, чому на нараді грає музику рок-група? - Чому вони музиканти?! Перебирають струни і... - Та тихо, бляха-муха! - Ну ви самі казали, що наші наради нудні. Ну я був в центрі, побачив цих хлопців, яким кидали монети. - Зрозуміло, але чому саме рок-музика? - Ну бо вона доволі мотивувальна музика. - Та яка вона мотивувальна, від неї моя Свєтка не бачить фарбованого світлого волосся. - Так твоя ж Свєтка стриже чоловіків. - До нас заходить багато поліцейських із інтелектуальної поліції. - То слухайте джаз. - Від нього Вєра відрізає волосся в півт...

Із вигаданих вінницьких хронік 26

- Привіт, Петре!  - Здоров, Володю. - Давно до тебе не телефонував. В мене буде вечірка цієї суботи і хочу запросити тебе разом із дружиною. - О, чудово! Ми залюбки прийдемо! - Ну і добре. Чекаємо на вас в суботу о 19:00. До зустрічі! - До зустрічі! Так... Який там номер.... Алло? - Служба швидкої допомоги анулювання зустрічей та побачень із людьми! Доброго дня! Чим можемо допомогти? - Добрий день! Моє ім'я Володимир Федорович і мене щойно запросили на вечірку. Сам я від запрошення не можу "відмазатись". Чи не могли б ви це владнати? - Звісно, пане! Будь ласка, назвіть номер телефону та ім'я антагоніста. - Петро Григорович, 0365487435. - Дякуємо, за півгодини ми повідомимо про результат. - Дякую вам! - Доброго дня! Це Петро Григорович? - Доброго, він самий. А це хто? - Ви мене не знаєте, скажу тільки, що я працюю у Вінницькій міськраді в департаменті контролю за сприйняттям населення комфортності міста. Скажіть, ви знаєте такого собі Володимира Федоровича? - Так, це м...

Із вигаданих вінницьких хронік 25

- Доброго вечора, дорогі телеглядачі. Мушу попередити, що наступна програма не призначена для сімейного перегляду, тому усім, хто зібрався біля екранів парами або сім'ями, необхідно розійтися по окремим кімнатам і там продовжити перегляд нашої програми. Дякуємо за розуміння. Отже, в нас пряме включення із крамниці побутової техніки, яких повно у Вінниці. До непристойності повно. На кожному кроці. І всі пропонують надійну техніку. І всі приходять в них купувати товари. Ага, надійна техніка. Кожного разу нова надійна техніка. У вічне користування... - Всі ми з вами змушені ламати наші гаджети. Така наша пристрасть зазирати всередину техніки і людського тіла. І хоч тут продаються пральні машини, кавоварки, пилосмоки, електробритви, мультиварки і календарики із котиками на наступний рік, кожен вінничанин приходить сюди, аби втамувати своє таємне бажання потримати новий модний смартфон, провести пальцем по округлим витонченим формам, почути мелодію ввімкнення і зайти, різко безце...

Із вигаданих вінницьких хронік 24

- Вільна каса! - Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю. - Колу, гамбургер і картоплю! Наступний! - Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю. - Колу, гамбургер і картоплю! Наступний! - Мені, будь ласка, колу, гамбургер і картоплю. - Колу, гамбургер і картоплю! Наступний! - Гав-гав-гав!!! - Перепрошую? - Гав-гав-гав!!! - Ем... Я вас не розумію. - Гав-гав-гав!!! - Покличте менеджера! - Доброго дня, пане, якійсь проблеми? - Гав-гав-гав!!! - Гав-гав-гав-гав-гав! - Гав-гав! - Гав! Колу, гамбургер і картоплю. Лесю, у нас вчора були агенти ВОДОКАНАЛУ. Невже так важко передбачити замовлення цього пана?! А-а-у-у-у-у!!! - А-а-у-у-у-у-у!!! - Отже, після чергової істерії в соціальних мережах від борців за права тварин мешканці Вінниці починають використовувати у своїх розмовах мову тварин, намагаючись надати бідолашним істотам вищого морально-соціального статусу. А як до цього ставляться вінничани? - Секунд...

Із вигаданих вінницьких хронік 23

- Доброго дня, тут проводять співбесіду на посаду екскурсовода у Вінницький краєзнавчий музей? - Доброго, вашу кандидатуру вже погодили? - Так і я просто не можу висловити своєї радості, що ви дали мені можливість працювати в такому прекрасному місці. Вже життя про це мріяла! - Хм, в кожного свої невиліковні мрії. Отже, з попередніми умовами ви ознайомлені? - Так, і це просто справжній рай! - Хм, я не вловлюю вашого гумору, але він явно є. - О, я загартована у всіх бібліотеках, нотаріальних приймальнях і поштових відділеннях. - І вам виявилось цього мало? Іноді я не розумію людських доль... Що ж, ми працюємо з дев'ятої до дев'ятої, постійно на ногах, на туалет і обід дається аж цілих дев'яносто секунд... - А чому так мало? - Бо варто затриматися на довше як в залах почнеться мат, п'яна поножовщина, пекло і содомія. У нас еталон екскурсій і варто розслабити наше занудство як мало не видасться. І занесіть хоч якійсь цукерки в бухгалтерію. - Навіщо? - Бо там почнеться м...

Із вигаданих вінницьких хронік 22

- Доброго дня! Дякую, що прийшли. В мене забився злив на кухні під мийкою. Просто не знаю, що робити. - Спокійно, пане... Андресян. Агенти "Вінницяводоканал" прибули на місце аварії. Що ви зливали, пане Андресян? - Та просто мив посуд... - Не робіть відволікаючих маневрів, пане Андресян. Система водогінних труб ніколи не бреше, щоб не говорили люди. Сідайте, зараз ми проглянемо ваше досьє. Рік тому ви почали скаржитись, що вода пахне рибою, потім почали аналізувати вміст хлорки і збагнули, що слід встановити лічильник не лише на водопостачання, але й на воловідведення, пане Андресян. І нам стало цікаво, що ви виявили. - Та нічого такого... - Пане Андресян, ми вміємо змусити говорити правду. Вода буває дуже холодна і дуже гаряча... - А то її взагалі немає... - Але ж не в нашому випадку, пане Андресян. Вода є основою комфортного проживання у Вінниці. То що ви виявили? - Що кількість отриманої води рівна кількості водовідведення. - Що означає, ніби її ніхто не споживає. Ніби нас...

Із вигаданих вінницьких хронік 21

- Анатолій Борисовичу, можна до вас на хвилинку? - Тільки швидко, бо я зайнятий. - Анатолій Борисовичу, тут така справа. Я працюю у Вінницькій міськраді вже півроку і помітив, що обіцяні умови праці не відповідають реаліям. - Он як? - Так, коли я подавав своє резюме, то думав, що піти сюди то наче отримати листа із Хогвартсу. - Ну, ми дива не робимо, але чаклувати вміємо. - Я розумію, що багато речей в призмі посади в міськраді існують одночасно в в двох іпостасях, або не існують взагалі, або їх можна ігнорувати. Але ж це закони... - Закони виконують люди, а ми експериментатори. - Добре, але ж в умовах писали про дохід вище середнього, а тут й до середнього не дотягую, ще й купую різні там харчі невдоволеним пенсіонерам, коли ті погрожують засудити нас. До того ж передаю через сторонніх людей, аби мене не впіймали на підкупі виборців. - Ну, така школа молодого чиновника. - А ще писали про молодий дружній колектив, а на ділі це тимчасовий пункт для родичів бізнесменів, які заробляють со...

Із вигаданих вінницьких хронік 20

- Апчхи!!! - Ой, ви чхнули мені на піцу... - Даруйте, не втримався. В мене алергія на літаки. - На літаки? Ми ж зараз у Вінниці і тут лише пам'ятники літаків. - Апчхи! - У нас є ще під Вінницею аєропорт. - Апчхи! - А ще штаб командування військово-повітряними силами. - Апчхи!!! - Та й в небі сьогодні пролетіло двоє літаків. - Апчхи!!! - І я колись стрибав із парашутом. - Апчхи!!! - В мене навіть залишився брилок із зображенням літака. - Апчхи!!! - І сьогодні я купив листівку із зображенням літака. - Апчхи!!! - Ем... Ця піца більша схожа на холодець. Хіба у вас немає засобів для лікування від цієї напасті? - Є, я співаю про шахтарів. Тільки послухайте, це написали Олександр Кульбачний і Віктор Коваленко. - О, ні... - А ви у шахті, як у себе вдома, Полів підземних вірні хазяї, Надійна міць Вкраїни-Батьківщини, Всі горизонти вами осяйні! Твердої вам покрівлі, наші гірники, На всіх пластах із золотим вугіллям, Вам, з чорнобривцями у лагідних очах, Зігрітим вічним сонячним промінням. У ...

Із вигаданих вінницьких хронік 19

- Доброго дня! Я представник інвестиційної групи, яка вкладає кошти у відкриття торгової мережі спортивного одягу. Для початку ми набираємо топ-менеджерів в центральний офіс і нас ось такі кандидатури. Перший кандидат закінчила один із кращих ВУЗів в країні з відзнакою, п'ять років успішного досвіду в потужній міжнародній компанії. Другий кандидат - кум міністра фінансів, причому три роки. За це рахують стаж? - Так, тепер рахують. В мене навіть є запис в трудовій книжці. - Зрозуміло. І що ваш стаж накопичуватиметься доти, доки ви кум? Тоді який сенс йти до нас на роботу? - Ну, мій психоаналітик порадила мені знайти собі якесь хобі, розвіятися, познайомитися з новими людьми. - Так, корисна порада. Наступний кандидат має кількарічний досвід роботи в ІТ-компанії, володіє трьома європейськими мовами, креативним мисленням, володіє запатентованою методикою успішного розвитку компаній. Просто чудово. Четвертий кандидат має за плечима потужний досвід в банківській сфері, два диплома в сфер...

Із вигаданих вінницьких хронік 18

- Лікарю, ви зможете мені допомогти? - Зможу, тільки спочатку розповім вам про свої підсумки 2017-го року і про плани 2018-го року. - Ось це мене й турбує. Я хочу порізати на шматочки усіх людей, які це мовлять. - Але ж ці люди старались. Чому б їм не розповісти це? - Та хріново вони старались, коли я записався до вас на прийом. - Ну а на чому ви тримаєтесь? - На Твін-Пікс-марафоні. Три сезони і плюс повнометражний фільм і фільм із вирізаними сценами. - Ви надто задерли планку. Тре було починати з "Ігри престолів". - Дешева фуйня! Лікарю, мій психоз вимагає все-таки вибагливіших ліків. - Ром? Грузинське вино? - Так, але воно закінчується. - Якось ізолюватись від людей намагались? - Так, але вони всі стріляють петардами. - Моя порада: не зважайте. - Легко вам казати, коли ви так само хотіли мовити за підсумки року. - Не втримався. Хоча по правді, вони нікому на фуй не потрібні. - Як гадаєте, все справа у Вінниці? - Так, давно помітив, що всі понти в цьому міст...

Із вигаданих вінницьких хронік 17

- Дорогі українці! Сьогодні я вітаю вас з вінницької землі! Такий важкий рік відходить в минуле, а в майбутньому на нас вже чекає... - Слухай, це що, метеоритний дощ? - Та, петарди... Не відволікайся, тримай в об'єктиві президента. - ... ми ростемо, а наші діти отримують якісну освіту, соціальний рівень життя... - Нє, щось воно не петарди... - Не відво... Щось таки дійсно не петарди... - В майбутньому ми мусимо долати корупцію! Плюнути на все і відривати собі руки, які беруть і дають. Не той час нині. І головне, не роботи культу із книжок, а брати на решті з них корисні знання. Мені не потрібен водій маршрутки, який знає англійську, та нікому не потрібні ці понти. Нам потрібен водій маршрутки, нам потрібен син чи дочка, батько чи мати, які добре роблять свою роботу і отримують справедливу винагороду, який відчуває себе захищений і бажає вивчати англійську для свого задоволення, а не через необхідність високооплачуваної роботи. Це наша мета, це ваша мета. Головне, припинити по...

Із вигаданих вінницьких хронік 16

- Доброго дня! У нас зникло світло, чи не могли б ви прислати нам електрика чи аварійну бригаду. - Доброго! Навіть краще ми пропонуємо вам настільну гру "Світи, світло, світи". Правила прості: ви займаєте поле для старту, беріть кубик-рубик і кидайте. Скільки випало? - П'ять! - Ви просуваєтесь на п'ять позицій і ви потрапляєте в магічне поле, в якому в вас повністю зникло живлення в приміщенні, сьогодні останній робочий день в році, а попереду свята. Вас переносить в землі аварійної бригади. Кидайте кубик-рубик. - Два! -О, яка біда ви зателефонували в аварійку після обіду - сьогодні ніхто не приїде. Кидайте кубик! - Чотири! - І раптом диво: добрі гноми дарують вам номер телефону електрика, який все-таки приїде до вас, але ви втрачаєте п'ятдесят монет. Кидайте кубик! - Шість! - Ви швидко просуваєтесь, але, о, яка біда! Ви потрапили в лабіринт, в якому вас необхідно знайти будинковий розподільний щит. Ніхто не може вам вказати правильну дорогу! Ви пропускає...

Із вигаданих вінницьких хронік 15

- Добрий вечір, пані і панове! Зрозуміло, що вечором ми це називаємо умовно і цей час для нас існує після робочого дня. Зимою, наприклад, темніє значно раніше за закінчення робочого дня, а влітку на вулиці все ще ясний день, тоді як ми орієнтуємося більше зменшення світла, тобто на захід сонця за горизонт. А також це моє звернення "пані і панове" виглядає доволі сексистським, хоча тут є чоловіки і жінки, але у своєму зібранні ми не прагнемо вибудувати будь-яку ієрархію чи організувати оргію або навіть послуговуватись такими пережитками як "жінки вперед" і тому подібне. Однак, ми дотримуємо звиклих норм, які насправді не маю нічого під собою, просто ми так порушуємо мовчання, до якого тяжіє усе прогресивне людство, бо порушити мовчання означає надати сенсу нашому зібранню клубу "Королі Зануд", яке я оголошую відкритим, бо якщо я його не відкрию, то воно не буде відкритим і ми вкотре залишимось без сенсу нашого зібрання о такій темній порі, залишимось без гр...

Із вигаданих вінницьких хронік 14

- Доброго дня, любі мої жадані телеглядачі! З вами наша щотижнева телепрограма"Стартап та інші вінницькі діагнози". Сьогодні ми в гостях у бізнесмена, власника книгарні "Букіністична територія сліпого Веселого Роджера і п'ятнадцять мерців біля скрині з уціненими коштовностями королевою Вікторією" Віктора Павловича Птулешинського. - Доброго дня! - Вікторе Павловичу, можна при розмові з вами я не буду вимовляти повністю назву вашої книгарні, а називатиму її так, як охрестили вінничани - БТ? - Так, без проблем. - Отже, розкажіть про успіх БТ. Як вона вона стала популярною в культурних колах Вінниці? - Ну все доволі просто: наші працівники усіма методами намагаються не продавати книг відвідувачам. - То це виходить бібліотека? - Ні, це книжковий магазин, але ми орієнтовані не продавати книг. - І що виходить? - Так, за півроку жодної проданої книги. - Можна на це подивтися. - Будь ласка. - Доброго дня! Чи є у вас книга "Думай і багатій"? - Добро...

Із вигаданих вінницьких хронік 13

- Слухайте сюди, бруд з підошви! Я ваш командир з підготовки для того, аби ви стали смертельною зброєю, грозою ворогів, аби вони втрачали мову тільки при одній згадці про вас, клали в штани від вашого різкого окрику, падали в апоплексичному припадку, бо ви ні до кого не повинні мати жалю, ні до кого не проявляєте милосердя. І щоб так було насправді я буду вас тренувати з ранку до ранку, перетворюючи вас на машини для насильства! Я буду вашим нічним жахіття уві сні і наяву! Я вас так дрочитиму на підготовці, що у вас кефір потече із прямої кишки! Згодом ви мені тільки подякуєте, адже зможете використовувати в польових умовах свої навички і вміння, аби бути справжньою зброєю масового знищення! Вам все зрозуміло, мерзото?! - Так точно, пане командире! - Фігня, наче шелест сторінок! - Так точно, пане командире!!! - Хочу, аби ви тут раз і назавжди запам'ятали: у мене поблажок немає, бо на полі бою їх також немає. Ви сидітимете в окопах вдень і вночі, в холод і в спеку, голодні із от...

Із вигаданих вінницьких хронік 12

- Отже, ми на фінішній прямій цього року і центральний офіс вирішив віддячити нам персональними подарунками. - Ну нарешті, а то ми чекаємо-чекаємо. - Ось, будь ласка, з Новим Роком! - О, коробочка... щось не дуже велика і дуже легенька. - Дякуємо вам за роботу в цьому році. Знайте, ми всі вас дуже цінуємо, ми працюємо з вами в одній команді на благо нашої фірми. Насолоджуйтесь. - Ем... термо-чашка... календарик... шоколадки. Термо-чашка... Термо-чашка... - Все гаразд? - Так, так, все нормально... Все нормально... Термо-чашка... Ага, а ось і логотип фірми на металевій основі зовні... А всередині пластмаса... пластмаса... - Дивіться, там вам так гарно підписали календарик. - Календарик? Календарик?! Після того всього клятого хаосу, що коївся на роботі в мене з'явилась алергія на календарі! - Чого ви так завелися? - Ну так, дійсно, чого. Вищому керівництву краще знати, що потребують їхні підлеглі, чи не так? - Щось у вас додалось іронії. Раніше такого не було. - Ну так, р...

Із вигаданих вінницьких хронік 11

- З Різдвом Христовим! - Дякую, навзаєм. Але я святкую 7 січня. - Ось тому я до вас і прийшов. На великі свята у католицької церкви наступає період "відкритих дверей" і сезонних знижок. Отже, ви святкуєте Різдво 7 січня? - Так. - Православна церква? - Так. - Коли долучали до православ'я, то запитували у вас згоду? - Ні, та я й не проти. - Ну так, ми всі живемо у Вінниці - ми всі не проти. Але, якщо відмежуватись від цього вінницького фону, то ви б напевне задумались над тим, до якої церкви долучатись. - Все одно пішов би у православ'я. - А що там вас приваблює у православній церкві? У них же немає органу. - Я взагалі-то не ходжу в церкву. - Але відноситесь до православ'я? І хрестик носите? - Ну так. Віра буває міцною і без церкви. - Хм, майже золоті слова, якби не були такими срібними. І все ж, ви не бажали долучитися до католицької церкви. - Та ні, чого б це? - Ми видаємо дисконтні картки новим членам церкви. - Не дисконтом єдиним живе наш дух. ...

Із вигаданих вінницьких хронік 10

- О, нарешті ми вас застали! - Доброго вечора, що означає "нарешті ми вас застали"? - Цілий день вам стукали у двері і ніхто не відповідав! - Ну звісно, адже нікого не було вдома. - Так сьогодні ж вихідний, неділя. - Отож бо, сьогодні неділя, а мені поставили робочий день! Неділя - день, коли бог велів відпочивати від трудів своїх, а не прокидатись вранці, коли ще темно і не йти на роботу, не міняти свою орієнтацію на клієнтів, а побути, хоч в неділю побути мужиком, сходити до церкви, потім випити пляшку пива і викурити цигарку. Так, відчути себе мужиком, побіти вдома і почути як мені стукають у двері сусіди з якогось приводу. До речі, з якого приводу? - З вашого балкону зірвалась бурулька і побила дах на моєму балконі. - І це все? А я тут до чого? - Так ж... з вашого балкону впала бурулька... - Ну... балкон мій, але борулька не моя як і той сніг, з якого вона утворилась. Це все одно що сіла пташка на моє вікно. Вона побачила, що в неділю нікого немає вдома, бо люди на роботі...

Із вигаданих вінницьких хронік 9

- Алло, це Небесна канцелярія? - Доброго дня, так, це вона. - Я там замовив і оплатив трохи снігу по Інтернету, але вашу форму на сайті трохи заглючило замість "Нової Пошти" видало "Укрпошту", а замість МастерКард - "ПейлПел". Я хотів би, аби ви відкорегували замовлення і забрали частину снігу, бо його випало забагато. - Так сьогодні ж неділя. - І що як неділя, у вас на сайті не написано, який день вихідний. Я зробив замовлення, але вашу систему глючить, у вас неділя - схоже, що мені доведеться відмовитись від ваших послуг. Просто знайду собі іншу Небесну Кацелярію. - Іншу? Пане, як ваше ім'я? - Михайло Пінчук, але можете його не запам'ятовувати, бо я більше не буду вашим клієнтом - у вас неклієнтська орієнтація, ви не переживаєте за свій бізнес, ви не стараєтесь над його розширенням, воно вам все просто звалилось з неба як і всім іншим спекулянтам, які зайняли вигідне місце і диктують свої умови клієнтам. - Пане Піндрук... - Пінчук! Я Пінч...

Із вигаданих вінницьких хронік 8

- Доброго всім вечора! З вами телепередача "Як бути з..." і сьогодні вона присвячена вінницькому снігу. Як бути з вінницьким снігом, якого так чекали, але випало його забагато для демократичного населення? Куди поділися комунальники або чому вони всі в центрі і здебільшого передпенсійного віку? Чому я звично перебільшую ситуацію і запрошую різних людей для нудного обговорення події? Отже, сьогодні в нас в студії безсумнівно патріоти нашої країни, нашого міста, які щиро співпереживають вінницьким мешканцям, які опинились в заручниках від погодних умов. Це Мустафа Кемаль, Арсен Многосяг, Авраам Кляйн, Генріх Кляузе, Молчанов Єлісей і Вінницька Вежуня. - Доброго вечора! - Доброго вечора! - Доброго вечора! - Доброго вечора, дітки! - Отже, хочу у вас запитати, як минув ваш робочий день за такої погоди? - Усю роботу за мене виконували директора фірм, якими я володію, а я сам поплавав у своєму басейні, попарився в сауні, почитав книги. - Я взяв вихідний. - Я й так працюю, не...

Із вигаданих вінницьких хронік 7

Із вигаданих вінницьких хронік: - Оплачуємо за проїзд! Оплачуємо за проїзд! Оплачуємо за проїзд! Будь ласка, ваш квиточок. Оплачуємо за проїзд! Пане, оплачуємо за проїзд! Пане! - В мене документ на пільгову категорію. - Пред'являємо! - Це обов'язково? - Так, пред'являємо. - Ви ж розумієте, що це зараз доведеться його шукати по кишенях у всіх на очах, а ще й потрібно триматись за поручні, бо то раптом машиніст різко загальмує. - Так, безпека перш за все! - Не заважайте, я знаю, що безпека перш за все, але й я не можу санкціонувати проїзд без оплати доки не впевнюся, що в пасажира є відповідне посвідчення. - Даруйте, я просто хотів наголосити на тому, що безпека перш за все, адже ми живемо у Вінниці і мусимо часто виголошувати такі гасла, аби підтримувати авторитет міста. Як от знаєте, "Безпека в дорожньому русі і в сексі!" - Знаєте, щось побільшало нині дорожнього руху і поменшало сексу! - А то пані через потовщання складок жиру під вашою шкірою! - Та як ви смієте!...